ЗІ СВЯТОМ ОСТАННЬОГО ДЗВОНИКА!
Дорога моя, велика шкільна родино!
Вперше у моєму житті, у моїй педагогічній практиці на подвір’ї школи немає вас – найкращих наших учнів, немає вас – дбайливих наших батьків!
Ось так, несподівано для нас, наших учнів та їхніх батьків завершився ще один навчальний рік. Ми перегорнули ще одну сторінку нашого шкільного життя. Цей рік видався особливим і незвичним. В наші шкільні справи втрутився карантин. На карантині, в ізоляції від усього світу… І тепер ні уроків, ні шкільного багатолюдного свята… Але, незважаючи на це, ми зуміли продовжити навчання і успішно завершити освітній процес особливого і непередбачуваного 2019-2020 навчального року. Та нічого, ми зі всім впоралися, тому що маємо велику і цікаву свою шкільну історію. І саме в цей день, кожен для себе, згадуємо ті радісні моменти, які нас єднали, дарували радість спілкування, народжували сміх і галас, здивування і захоплення. Хочу повідомити, що всі наші учні від першого по десятий клас переведені до наступного класу, і лише наші одинадцятикласники, наш найстарший клас знаходиться в очікуванні серйозних випробовувань незалежного зовнішнього оцінювання. А скільки грамот , дипломів, нагород, кубків здобули наші успішні учні у різних змаганнях, конкурсах, олімпіадах, які ми вам, любі наші діти, обов’язково вручимо. Я щиро дякую вам, наші розумники, розумниці, любі вчителі і мудрі наші люблячі батьки. Ціную ваші старання, успіхи і вашу наполегливість. Останній дзвоник підводить підсумки навчання, а для випускників він ще знаменує закінчення школи. Як пише у вірші, нам усім відома, наша українська поетеса Ліна Костенко: «І кожен фініш - це по суті, старт!», тож перед вами, випускники, відкривається безліч доріг у широкий світ дорослого життя. Крокуйте впевнено, вперед дивіться з надією, а назад оглядайтеся з вдячністю, успіхів вам і везіння, завжди вірте у свої сили. В добрий час вам, наші рідні, вже дорослі діти і нехай шкільний дзвоник своїм старим голосом залишить вам добру згадку про навчання в нашій школі. А вам, любі діти, першокласники – десятикласники, шкільний дзвоник сповістив про початок веселих літніх канікул. І, не дивлячись на травневу холодну, дощову погоду, гарно, розумно відпочивайте, подорожуйте, захоплюйтесь цікавими і неймовірними барвами природи, любіть і поважайте один одного, допомагайте один одному та з повагою відносіться до всього живого оточення на землі. Тож бажаю вам усім в цей похмурий дощовий день гарних сонячних ранків та корисного відпочинку в канікулярний період!!!
Цей дощ пройде, бо все в житті проходить:
Дитинство миле, радість і журба.
Ще вчора - юність всюди верховодить,
А там дивись і зрілість золота.
Які би виклики нам не давала доля
І Що би не судилось пережить.
На все й про все є завжди Божа воля,
Цінуймо кожен день і кожну мить.
Бо під дощами теж життя триває,
За хмарами є небо голубе.
Хай грозами весна уже минає,
А на порозі - літо осяйне.
Весна була самотня в класах школи,
Так бракувало їй тут дітвори
Щоб більше не траплялося ніколи
Відчути сум весняної пори.
Незвичною була для нас весна ,
Не по весняному вона пішла в минуле ,
І хоч природа ожила й цвіла ,
Весна в душі залишилась похмура .
Бо вулиці безлюдними були ,
А люди в інтернеті спілкувались ,
Пташки співали і сади цвіли ,
А ми в неспокій карантину поринали .
Не чулось щебетення дітлахів ,
Навчання відбувалось як ніколи ,
І день за днем в тривогах пролетів ,
У тишині осиротіли школи .
І повноцінне зупинилося життя ,
Закрилася людська звичайна воля ,
Навчання відбувалося в онлайн ,
А це незручності , а декому із болем .
Бо школа , клас , учитель і урок ,
Для кожної дитини справжній стимул ,
Він спонукає здійснювати крок
До знань глибоких , виробивши силу .
По-особливому минув навчальний рік ,
Прийшлось в реаліях нових співіснувати ,
Відмовитись від планів і від мрій ,
По-іншому життя навчив сприймати .
Випускникам , на жаль , не повезло ,
Почути дзвоник з школою прощальний ,
Відчути , що дитинство їх пройшло
І час настав важливо-вирішальний .
Стоїть мовчазно дзвоник на столі ,
В своїй не характерній іпостасі ,
Він одинокий в довгій тишині ,
В самотній школі , в безголосім класі .
Тому то і сумна у нас весна ,
Багато що вона в житті змінила ,
А особливо тим , кого життя
В дорогу самостійну запросило .
Отак змінились правила життя ,
І вальс шкільний прощальний не лунає,
Дві тисячі двадцятого весна,
Шкільний поріг для учнів закриває .
Святковий дзвоник став таким сумний,
Дитячий галас зник з подвір'я школи .
Дай Бог , щоб в вересні для діток задзвонив,
І весен не було таких ніколи
Сьогодні найкращий час подякувати вам, дорогі наші батьки. Ви завжди були нашими партнерами, але за останні кілька місяців ви стали нашими колегами і, неабияк, відчули всі складнощі нашої педагогічної професії. Хочу подякувати вчительському колективу, який на сучасні інноваційні виклики відповів новими можливостями. Отож усіх я сьогодні вітаю із завершенням нового навчального року. Бажаю гарного літнього відпочинку, здоров’я всім і рясних Божих благословінь. Дякуймо Богу за кожен прожитий день на землі і в колі сім’ї, рідних та друзів.
З повагою – директор школи.